Свій район: Вишенька — Людмила Шиляєва про біг у дощ, сніг та -20°С

Продовжуємо знайомити вас із дієвими людьми Вінниці в рамках проекту «Свій район». Цього разу поговорили із співзасновницею бігового клубу NoBoringRunners, співорганізаторкою спільноти вінницьких скетчерів Breakfast & Sketch та мешканкою Вишеньки Людмилою Шиляєвою.
З нашого матеріалу дізнаєтеся, наскільки зручно та комфортно бігати на Вишенці. Які шкільні стадіони відкриті для бігунів майже цілодобово, а також зруйнуємо міфи про зимовий біг, якого буцімто не існує

Illustration

Авторка: Альбіна Курбанова

Матеріал створено в рамках проекту «Свій район» за підтримки Креативного простору «Артинов»

23 січня, 2020 | СВІЙ РАЙОН, ЛЮДИ
Людмила Шиляєва займається бігом майже 6 років. Вона пробігла київський, білоцерківський та вінницький напівмарафони, стала фінішеркою Race Nation і DYKA GONKA з ХАРАКТЕРом (біг із перешкодами). Займається кросфітом, працює івент-менеджером, виховує доньку та мріє фінішувати на триатлоні Ironman.
Два роки тому заснувала бігову спільноту NoBoringRunners (NBRclub). Невелика група айтішників згодом переросла в біговий клуб. Зараз у ньому налічується понад 100 людей. Хтось із них уже пробіг марафон та навіть триатлон, а хтось тільки готується.

Illustration

Про NoBoringRunners (NBRclub) та участь у першому вінницькому напівмарафоні

Коли 2 роки тому Людмила прийшла в айті-компанію Onseo працювати HR і запропонувала: «давайте будемо бігати» — колег-ентузіастів, готових приєднатися до спортивних ініціатив дівчини майже не було. У тому ж 2018 році у Вінниці організовували перший напівмарафон із дистанцією у 21 км. Це був гарний привід заохотити команду взяти в ньому участь. У спробах витягти колег на пробіжку, дівчина зробила в компанії розсилку із закликом бігати разом кожну суботу і, таким чином, готуватися до масового забігу.
На першу пробіжку домовилися зустрітися біля «Книжки». Це було у березені і земля ще була покрита кіркою льоду. Напівмарафон мав розпочатися 28 квітня.
Прибігаю до «Книжки» та розумію, що, напевно, ніхто не прийде і я піду додому. Думаю про себе: «свої 2 кілометри відбігала, на зворотному шляху додому ще 2 км пробіжу й буде сьогодні 4». Аж раптом прибігають троє моїх колег. Я була здивована: аж троє людей наважилися! Починаємо бігти, а під ногами — жахлива ожеледь. Для них це було незвично. Для мене — зрозуміло.
Тоді в суботу ми оббігли весь центр міста, це десь 3 км. Було дуже комфортно, машини ще не їздили. Коли повернулися, я подумал: головне, щоби люди прийшли наступної суботи.
У результаті у Вінницькому напівмарафоні взяло участь 5 учасників з майбутніх NoBoringRunners. Після цього до них почали приєднуватися люди з інших айті-компаній, друзі, знайомі та просто новачки. Із суто корпоративної, спільнота стала відкритою для всіх активних хлопців та дівчат міста.

Illustration
Illustration

Як планують маршрути

Нові знання щодо тренувань в NBR беруть із відкритих джерел та освоюють самі. Почали працювати з тренером по бігу, який готує молодих спринтерів. Знайдену інформацію та різні техніки виконання вправ обговорюють у чаті. А маршрути планують у додатку для спортсменів Strava. Застосунок зручний тим, що можна створити маршрут і запропонувати іншим приєднатися до нього.
Окрім спільних забігів, хлопці, які інтенсивно готуються до змагань, бігають також самостійно й відкривають нові маршрути. У них є графіки тренувань. Припустимо, в суботу й неділю їм потрібно пробігти 15 км-20 км. Вони міркують: у Лісопарку коло приблизно 10 км, а якщо за планом 20 км — виходить 2 кола потрібно пробігти. Отже, прикидають на око: до Лісопарку — 3 км, в Лісопарку — 10 км та 3 км — назад. Тобто загалом буде вже 16 км. Пропонують в чаті спільну пробіжку за своїм маршрутом. І ті, кому зручно, приєднуються.
У спільноті серед бігунів є і велосипедисти, разом легше прораховувати відстань та знаходити цікави маршрути, визначати їхню тривалість і планувати темп для різної підготовки бігунів. 

Illustration

10 км — це як вийти подихати свіжим повітрям

В NBR надають перевагу ранковому бігу, і в 6 ранку вже на ногах. У кожного з учасників різний ритм життя, тому якщо незручно зранку, підбирають для себе інший час.
Бігають і в дощ, і в сніг щовівторка та щосереди. У вихідні влаштовують «довгий біг» — більше 10 км. Як пояснює спортсменка, коли вікенд не потрібно нікуди поспішати, тому збираються на 8 ранку і вирушають цікавими тривалими маршрутами.
Людмила каже, що загалом комфортним вважається пробігти 10 км:— Це просто відчувається так, ніби ти вийшов свіжим повітрям подихав. Не втомлюєшся після цього. Приходиш додому, з’їдаєш банан, снідаєш і на роботу.
Взимку, коли сонце сходить десь о 7:40, дівчина вже повертається з пробіжки додому. Виходить бігають по темряві, але це не заважає, тому що вулиці в місті освітлюються.

Відкриті стадіони

У місті є відкриті стадіони, де можна безкоштовно побігати з 6 ранку аж до самісінького вечора. Приміром, на території школи № 35 та № 10. Вони підходять для людей, які бояться натрапити на зграю безпритульних собак в парку. Або не хочуть бігати по місту через асфальтне покриття. На стадіонах, як правило, м’яке гумове покриття і, за словами, організаторки, зранку багато людей. Тому бігати комфортно і не страшно.

Illustration
Illustration

Як це — бігати сплячим містом

Існує кілька видів бігу: асфальтний, трейловий (забіги по пересіченій місцевості) та відносно новий напрямок, який почали вивчати в клубі бігунів — OCR (obstacle racing — анг. «біг із перешкодами»). Усі ці види практикують у Вінницькому біговому клубі.
Людмила бігає центром міста. Починає з вулиці Лялі Ратушної, вибігає на Пирогова, звідти на Поділля та спускається по вулиці Свердлова вниз. Потім оминає старовинні вулички Єрусалимки:
Багато хто думає, що якщо бігати містом, ти дихаєш вихлопними газами від машин. Але насправді в суботу до 11 дня — порожньо та комфортно.
Коли вінничанка вибігає на пробіжку, люди ще навіть собак не вигулюють. Зранку немає перехожих, які просто стоять або йдуть. Ввечері багато людей виходять на прогулянки і їх потрібно оббігати. Це зовсім інший ритм, тому що потрібно чекати на світлофорах, пропускати автівки. Проте можна обрати такі маршрути, де буде мінімальна кількість світлофорів, щоби не чекати й не охолоджуватися.
— Люблю бігати по місту. Мої друзі не дуже підтримують, тому що це асфальтний біг, а відтак велике навантаження на коліна, п’яти. Але я маленького зросту і важу 50 кг, тому мені достатньо звичайної пінки на кросівках, щоби мати хорошу амортизацію. До того ж проблем із колінами не маю.

Illustration

Маршрут «Три моста»

Дівчина ділиться ще одним хорошим маршрутом під назвою «Три моста». Раніше команда NBR збиралися біля Міськвиконкому та бігли на Староміський міст. Потім перебігали Центральний міст (біля Кемпи) та бігли по Київській Набережній до Київського мосту. Далі піднімалися вверх і через парк бігли додому на Вишеньку.

Зараз бігають у зворотному порядку, тому що, як каже Людмила, на Кумбарах такий незручний підйом, який виснажує під кінець пробіжки. Тому вирішили бігти навпаки: з Київського до Староміського мосту та через центр додому. Тоді немає великого підйому й це набагато комфортніше. Від дому дівчини це десь 12 км.

Про трейлові забіги до Сабарова

Трейловий біг часто проходить у Західних регіонах, де вже є гори з хорошим набором висоти. Це дивовижні маршрути і краєвиди. І за це хлопці зі спільноти обожнюють трейл. Він може бути дуже складним на 60–100 км у горах. Але водночас це кайф.
У Вінниці на трейлові забіги вирушають у Сабарів. Для цього збираються на Електромережі. Хтось туди добігає з будинку, заразом розігріваючись і звикаючи до повітря. Жителі Замостя — приїздять машиною.
Співзасновниця NBR розповідає, що в Сабарові класно, тому що є гірки і, відповідно, хороший набір висоти — кількість метрів, які долає спортсмен на підйомах. Результати потім відображаються в Strava. Тим, хто готується до змагань із трейлраннінгу, потрібно бігати саме в такій горбистій місцевості: тренувати підйоми та спуски. Маршрут NBR в Сабарові пролягає за дамбу в самісінький ліс аж до напису «Не смітити»:— Ми туди піднімаємося й половина з нас одразу «вмирає», — ділиться Людмила Шиляєва. — Ті, кому подобається, продовжують бігти схилами далі. А новачки бігають пологим рельєфом разом зі мною.

Illustration
Illustration
Illustration

Кросівок і лід — це не страшно

Раннери бігають цілий рік. Усі топові марафони та напівмарафони проходять весною та восени, тому що це найоптимальніша температура для бігу. Не спекотно й не холодно. Коли бігуни дивляться погоду, сміливо додають в спеку ще +10°С, щоби розуміти, які будуть відчуття під час бігу. Приміром, у +30°С відчуватимете себе, як при +40°С.

Класно, коли ти біжиш взимку і все навколо хрустить і сліпить своїм блиском


Поради від NBR: як краще одягнутися на зимову пробіжку

За словами вінничанки, бігати взимку классно, головне — правильно одягатися за рахунок багатошаровості. Це футболка, «термушка», фліска, а зверху вітровка. На ноги можна одягти лосини (тайси) або термоштани з шортами. Ще нижче — звичайні шкарпетки і кросівки. Зимові черевики взувати не потрібно. Шапка та рукавички — обов’язково.

Шапка має бути флісова. Спортсменка пояснює, що під час бігу, назовні виходить багато гарячого повітря, тому людині однаково стане спекотно. А флісова шапка добре виводитиме вологу.

Увесь одяг має бути сентитичний, тому що синтетика також добре виводить воду.

— Деякі новачки люблять бавовняну тканину, але вона затримує воду, — розповідає Людмила. — Ви стаєте важчим, мерзнете. Навіть влітку, в ній не рекомендується бігати. Під час звичайної пробіжки це не так відчувається, але на напівмарафонах і марафонах різниця у тканині може зіграти злий жарт.

Illustration

Міфи про біг

Руйнуємо міфи про те, що взимку бігати — небезпечно

Міф № 1: «Не можна бігати по ожеледиці, бо я можу послизнутися і впасти»

Часто люди бояться ожеледиці та травмування під час пробіжки. Шиляєва запевняє, що кросівки під час ожеледиці ковзають не так, як звичайні вуличні черевики. Просто потрібно спробувати. В спільноті бігають по брівці. Останнім часом у Лісопарку й Центральному парку. Принадність локації у тому, що там немає льодяної кірки.

Якщо на вулиці посипали сіллю слизькі місця, потім трохи підтануло і знову замерзло, то в лісі навпаки — лежить м‘який сніжок.

Міф № 2: «Вийду на сніг, кросівки намокнуть, і я захворію»

— Про це можна не турбуватися, такого не станеться, — запевняє організаторка бігового клубу. — Ноги також будуть нагріватися під час бігу. Звичайно, взувати тоді потрібно не літні кросівки з сіткою, а з щільного матеріалу.
В мене взагалі були фейкові adidas, в яких я бігаю приблизно четвертий рік. Пробіглася в них у дощ — не змокли. Тому бігаю в них тепер і в дощ, і в сніг.

З приводу дощу також багато остраху: «Як це так, надворі злива, а я бігтиму під зливою, у мене ж буде очі заливати абощо» — в нас уже такого не має. Був такий момент, коли хлопці написали, що вони не підуть на пробіжку через дощ. Я ще довго називала їх «Сахарками», навіть чат переїменувала на деякий час. Але це вже було давно і всі зараз не зважають на дощі та інші опади.

Мені подобається бігати під дощем, тому що не пересихає горло, і вологість сприяє комфортному бігу.

Міф № 3: «Якщо бігатиму взимку, то наковтаюсь холодного повітря і в мене буде ангіна»

— Ангіна — це бактерії, а біг до цього немає жодного відношення. Коли перехворію і температури вже немає, виходжу на легкі пробіжки навіть якщо це зима. Тоді відчуваю, як у мене одразу пазухи розкриваються, я починаю вільно дихати. Слиз відходить. В будь-якому спорті, коли ти все це проганяєш через себе, застуда проходить.

Не потрібно боятися змокнути, охолонути. Під час бігу люди не холонуть, адже весь час нагріті. Важливо в дощову та зимову погоду одягати зверху вітровку. Вона захистить від продування.

Яке підібрати правильне взуття

Для бігу можна придбати будь-яке взуття, яке сподобалося в магазині, головне, щоб на ньому було написано «running», радить дівчина. Тобто спеціально для бігу. По міському асфальту краще бігати в м’якій пінці. По пересіченій місцевості — у кросівках з жорсткою підошвою, тому, що нога ступає на нерівності.

Про доступність бігу та мінусові температури

— Кажуть, що біг — це один із найдоступніших видів спорту. Можна взути старі кросівки, будь-який одяг і просто вийти на вулицю. Це правда. Я порівнюю зараз із плаванням, цінами на кросфіт-зал і тим, що мені потрібно для кросфіту. Порівнюю зі скелелазінням, де мені з перших уроків потрібне спеціальне взуття, яке коштує стільки ж скільки і професійні бігові кросівки, — ділиться Людмила.
Починати бігати на відкритому повітрі краще в теплу пору року. Приміром, восени коли температура потроху знижується. Людина входить у стан адаптації і починає звикати. Хоча і зараз, коли зима стала теплою, кожна пробіжка поповнюється новачками.
Спортсмени NoBoringRunners бігають, коли температура на вулиці до -20°С. Повітря тоді морозне колюче, але, як каже Людмила Шиляєва, горло воно не сильно обпікає. Завжди можна підняти баф.
Однак дівчина застерігає, що за нижчої температури бігати не рекомендується. Перемерзають пальці, ніс. У дівчат волосся стає колючим. Тобто це некомфортно. Виключенням може бути якась серйозна підготовка до змагань, коли зупинятися в тренуваннях просто неможливо. У цьому випадку варто обрати тренування в залі чи у манежі, наприклад, «Вінницький Колос».

Біг — це про те, що ти можеш одягнути старі треніки, першу ліпшу кофту й побігти


Illustration

Шлях новачка та різкі старти

Приєднатися до NoBoringRunners можуть усі охочі. Новачків підтримають і не залишать на самоті. Розкажуть з чого починати, підкажуть, як обрати взуття й одяг, щоб людина не соромилася і не хвилювалася.
Усі колись починають вперше і проходять стадію новачка:
— Я через це також пройшла, коли більше року жила в Києві та цікавилася напівмарафоном. Думала, що потрібно бути людиною-роботом, щоб пробігти 21 км. Тому ніяк не могла наважитися прийти в біговий клуб. Хоча в столиці безкоштовних бігових клубів було безліч. Не могла прийти, тому що мені здавалося, що там будуть професіонали. А я прийду непідготовлена, отже мені потрібно спочатку вдома побігати.
Насправді потрібно забути про те, що ти не готова/ий. Якщо виникає бажання бігати, потрібно просто прийти. Не боятися.
Коли в один з суботніх ранків підійшов хлопець і сказав: «Доброго дня, я вперше на пробіжці, у мене день народження сьогодні, і я вирішив почати його саме так». Тоді ми бігали центром міста, коло було 3 км у нормальному темпі. І він побіг із нами вперше.
Спочатку такий бадьорий був. Але не пробігли ми і кілометру, як йому стало погано. Пульс різко піднявся, голова запаморочилася. Це нормально за такого різкого навантаження. Ми з хлопцем спокійно повернулися, випили гарячого чаю. Поспілкувалися. Мені було важливо, аби людина розуміла, що поряд із ним хтось є.
Біг потрібно починати не так різко. Деякі тренери з бігу рекомендують починати просто з ходьби стадіоном. Але у нас люди соромляться ходити просто так. Їм потрібно одразу рвонути.
І це такий субтильний момент, тому що він ніби й показує, що «я можу з вами бігати», а з іншого боку, думаєш: «людина не знає про темп, пульс». І ти наперед думаєш, зараз «вальне», десь стомиться, я пройду і розповім усе: що таке пульс, чому йому стало складно, та як зробити так, щоби йому стало легше.
Для нових учасників клубу є чат з ботом-помічником. Кожного тижня він повторює, які в нас є направлення. Куди можна піти, крім бігу. Щоби людям було цікаво і вони більше дізнавалися, в яких ще напрямках можуть розвиватися: плавання, скелелазіння, стретчінг, кросфіт, OCR (біг з перешкодами).

Чи комфортно бігати на Вишеньці

— Район «Вишенька» густонаселений і комфортний тим, що тут класна інфраструктура й дуже гарний Проспект Космонавтів, яким можна бігати. Після тривалих пробіжок в Лісопарку по ньому вниз біжу додому, а коли треба трохи потренувати гірки — обираю зворотний маршрут: від озера в бік Лісопарку.

До того ж, у нас ще є Вишенське озеро — улюблений маршрут бігунів. Зранку, під час пробіжки, часто бачу, як вони рухаються у напрямку озера. Поряд центр міста, куди можна побігти. Насправді, від мого будинку до Водонапірної вежі десь 3,5 км. Звичайна пробіжка на 7 км — це якраз туди-назад.

У нашому районі дуже багато бігунів, завжди є хороша компанія для спільних пробіжок. У моєму під’їзді нас троє. Ще в сусідніх будинках хлопці з нашої бігової спільноти NoBoringRunners. Ми просто домовляємося про час і маршрут в чаті, а потім забігаємо один за одним.

Illustration

Вишенька VS Чехова

— Порівнюючи з іншими районами, як Чехова, де живуть мої батьки — різниця відчутна. Тому що мікрорайон Чехова — маленький, і там потрібно довго бігти вздовж Немирівського шосе, якщо хочеш зробити велике коло. Або ж потрібна компанія, щоби побігти в сторону Тяжилова.

Там є невеликий парк, і якщо хочеш безпечно бігати, тоді бажано брати із собою компанію. Вишенька ж зручна тим, що через Хмельницьке шосе, Барське шосе, потім по вулиці Стахурського можна зробити велике коло на 10–15 км. Можна забігти на Поділля і зробити одне велике коло, не повторюючи колами маршрути.

Транспорт

— Транспортна розв’язка на Вишеньці для мене дуже зручна. Трамваєм, тролейбусному або автобусом можна дістатися в будь-яку частину міста. Навіть з коляскою було комфортно їздити на нових тролейбусах і автобусах.Часто ходжу пішки. Ще більше люблю бігати в нашому районі.

Illustration

Комфорт та безпека пішохода

— У нашому районі відчуваю себе цілком безпечно. І з коляскою тут гуляла, а зараз з’явилося більше розміток, полагодили дорогу і тротуари. Реставрували проспект Космонавтів. Обожнюю проспект — вечорами після роботи ми тут гуляємо з донею і чекаємо тата, щоб разом пройтися пішки додому.

Illustration

Щоб ви змінили у «спортивному» благоустрої району?

— В нашій спільноті бігуни не лише з Вишеньки, ми часто зустрічаємось на стадіоні в Центральному парку, і ось там збираються з усього міста активні хлопці та дівчата. З самого ранку і до пізнього вечора там грають в футбол, хокей на траві. А також займаються йогою та функціональними тренуваннями. Бігають довгі дистанції і виконують спецбігові вправи. Там класно, відкрито, але вранці до світанку дуже темно. У парку освітлення нормальне, а стадіон занурений у темряву. А він там важливий елемент для підтримки здорової культури наших городян.

Про цікаві місця на Вишенці

Для прогулянок і фестивалів ідеально підходить Вишенське озеро.

Для зимових вечорів підійдуть оновлений ресторани Liguria та «Червоний Цепелін». Там окрім поїсти, можна ще й зайнятися творчістю, посидіти з друзями і колегами у вихідні та будні.

На перехресті Келецької та 600-річчя відкрили Empire Sushi. Там круто тісною компанією відзначити щось особливе.

Після ранніх пробіжок можна випити гарячого чаю або кави в цілодобових McDonald's і Aroma Kava в торговельному центрі «Мир». Балую себе і донечку пончиками в Donuts Club — для наших бігунів вони зробили приємні знижки.

З кінотеатрів подобається Smartcinema, який знаходиться в центрі міста. Там зручна система замовлення і оплати квитків через інтернет.

Illustration

Фото: надані спільнотою NoBoringRunners

Інші наші історії

Не вперше та не востаннє ми пишемо про локації, де мистецтво перетинається з глядачем

Illustration

«Я особисто займаюся тим, що шукаю усі вогнегасники»

Про AIR ГогольFest 2019

Як на основній локації міста — заводі «Кристал» — організовані заходи безпеки, чи притаманна Вінниці так звана «містечковість», і яким чином проходить відбір локальних проектів

Illustration

«Мистецтво все лікує»

Про «SUN Територію»

Олександра Венславовська розповідає , якою буде локація нового фестивалю, і чому варто провести свій вікенд на межі міста і лісу замість звичного нам центру

Illustration

«Нам потрібно посилено вчитися»

Про мистецтво

Максим Демський, ГогольFest — про те як не впустити «треш» до культурного простору та змінювати країну на краще

Ми у соцмережах

Залишаймося на зв'язку!