Liverpool

РЕПОРТАЖІ | АЛІНА ПРИСЯЖНЮК | 03 липня 2019

Як минає літо у Artinov Dolphin Camp

Літній табір на базі гімназії «Дельфін» вже прийняв перші зміни учнів — а ми навідалися сюди, щоби розпитати вихователів та дітей про те, як тут все влаштовано та який відпочинок чекає на школярів.

Табір запланований на все літо, крім двох останніх тижнів серпня, оскільки під час останніх тижнів будуть проводитися прибиральні та ремонтні роботи, щоб підготувати обидва корпуси (по вул. Стуса та по вул. Збишка) до нового навчального року. З дітьми, що навчаються в «Артинов. Дельфін», тут працюють все літо: з 3 червня аж до середини серпня

Вчителька Марина Гіренко — про організацію відпочинку

— Щоби потрапити до літнього табору, треба заповнити онлайн-форму. Адміністрація школи повністю розробила план нашої роботи. Була запланована і розписана зміна, перші два тижні. Усі активності, походи та екскурсії ми презентували дітям та батькам під час загальношкільних батьківських зборів. Батьки ознайомилися та вирішили, чи будуть їхні діти у таборі, а також у яку зміну їм буде зручно привести дитину. Адже дехто з дітей вирушає з батьками на відпочинок, у інші табори або в село до бабусі.

Наші вожаті — це вчителі, а також Сергій — наш шкільний психолог. Керівник табору — Бута Ірина Анатоліівна, наша завуч з виховної роботи. Зараз ми з Сергієм працюємо зі старшими дітьми. Тут є 5-й, 6-й, 7-й, 8-й класи, а 9-й лише зараз до нас приєднався, оскільки вони здавали ДПА. З нами навіть є дівчата та хлопці з 10 класу. Вони допомагають нам у якості волонтерів, за що ми їм дуже вдячні. Окремо є загони початкової школи: два загони перших класів, один загін з другого та третього класів та загін четвертого класу. Ми тут зібралися майже всі.

Illustration

Чим займаються учні

— Ми відкриваємо зміну тим, що вирушаємо на пікнік. Цьогоріч він відбувся на березі Бугу, ми спустилися туди з вулиці Князів Коріатовичів. Разом з дітьми ми смажили сосиски, грали в пляжні ігри, замовили просто до річки піцу. Словом, відпочивали біля річки, фотографувалися та гралися. Далі щодня відбувалися різноманітні екскурсії. Спочатку оглядова екскурсія містом, екскурсія Підземеллями Монастиря капуцинів, відвідини Галереї та виставки картин. На днях відбувся велопробіг. Ми всі вирушили в парк, щоб покататися там на велосипедах. З літнім табором діти побували на виставі у театрі, а також потрапили на особливу екскурсію закуліссям театру. Нам показали гримерки, розповіли, як актори готуються до спектаклів.

Кожен день у таборі починається ранковою зарядкою, яку проводить вчитель фізкультури. Якщо він зайнятий — зарядку проводять дівчата-семикласниці. Вони працюють над тим, щоб створити свій танцювальний колектив, і з ним виступати на міських конкурсах. Поки що вони виступають лише у школі: танцюють хіп-хоп, контемп. У щоденних розвагах задіяні усі діти, однак їх ніхто ні до чого не змушує. Хто вміє малювати — малює, хто вміє танцювати — танцює.

Сьогодні ми малюємо технікою «мехенді». Одна із наших старшокласниць Поліна допомагає нашому гостю — тату-майстру Владиславу. Вони удвох проводять майстер-клас із малювання.

Illustration

Традиційно табірна зміна завершується подією «Ніч у школі». У п’ятницю діти добре висипаються і приходять до школи о сьомій вечора. Тут відбуватиметься латино-американська вечірка, а потім усі дивитимуться фільм під відкритим небом. Діти танцюватимуть, відпочиватимуть, а вже опівночі батьки заберуть їх додому.


Про відмінності від аналогічних таборів у інших закладах

— Майже у кожній вінницькій школі є табір. Але оскільки це державні табори — працюють лише перші два-три тижні червня. Принципова відмінність нашого табору — він працює все літо. Це перш за все мотивує батьківський колектив, адже діти протягом усього літа зайняті, вони з нами. Ми намагаємося не повторювати наші активності, придумуємо щось нове. Стараємося добирати незвичайні розваги.

Навіть сьогоднішня наша активність — це мехенді. Я, чесно кажучи, не чула, щоб в школах проводили щось подібне. Значний вклад робить Андрій Анатолійович, щодня привозить нам щось цікаве. Ось, наприклад, лук. Ми зробили мішені і хлопці полюбляють з нього стріляти. Мегабадмінтон — діти грають величезними ракетками з величезним воланчиком. Ми розграфили територію нашого табору так, нач це справжня дорога з пішохідними переходами, знаками «поступись дорогою» зі смугами зустрічного руху. Таким чином у таборі малюки не просто розважаються, але й вивчають правила дорожнього руху. Правила з дітьми вивчає Олександр. Щодня поповнюється шкільна колекція спортивних та настільних ігор. Так вожаті дарують дітям час без гаджетів.

Нам навіть дзвонили батьки інших дітей, що були у державних таборах. Діти бачать наші стріми та фото з екскурсій у Facebook і дуже хочуть потрапити саме до нашого табору. — Марина

— У нас кожен день насичений. Ми намагаємося спланувати активність так, щоб у першій половині дня був вихід за територію табору, а у другій половині дня проходять заняття на території школи. Наприклад, сьогодні після обіду у нас буде майстер-клас з приготування полуничного тарту. Дітей ми поділимо на 6 команд по п’ять учнів. Вони будуть вчитися правильно збивати яйця з цукром, щоб бісквіт піднявся, випікати коржі у формочках, а потім готуватимуть крем та прикрашатимуть тарт полуницею та їстівним декором. Це відбуватиметься на кухні, а потім діти разом куштуватимуть те, що приготували.

Illustration

Чи допомагає літній табір налагодити стосунки між дітьми

— Я не можу сказати, що у нас є якісь масштабні конфліктні ситуації і за межами табору. Ми, звичайно, проти булінгу, різноманітних конфліктів. Ми намагаємося це все приборкувати ще з самого початку, щоб це не розросталося. Наші діти надзвичайно дружні, і запорукою цього є маленькі класи. Максимальна кількість дітей — 20, немає класів по 40 дітей, де формуються окремі компанії.

Звичайно, табір в першу чергу — це побудова неформальних стосунків між вчителями та дітьми. Я, наприклад, зі свого боку проти різних «совкових» моментів. Старшокласники називають мене просто Марина, без по батькові, тому що я вважаю це своєрідним бар’єром. Це 11 клас, вони вже дорослі, і ми з ними друзі. Що стосується молодших дітей — з ними працюють вчителі початкової школи. Для молодших діток ми часто влаштовуємо командні ігри: мотиваційні, психологічні. Щоб діти були дружніми, щоб діти не знали або бачили менше агресії.

Illustration

Старшокласники-волонтери

Старшокласники Саша та Крістіна допомагають вчителям у таборі майже з початку зміни. Вони розповідають, що табір такого типу з’явився кілька років тому, і вони б залюбки і самі тут відпочивали раніше.

— Мене попросила однокласниця Поліна, щоб я прийшов допомогти. І я якось втягнувся. Насправді я міг би і не приходити, але якщо я щось почав — хочу довести це до кінця. Шкода залишати вчителів з купою дітей! — сміється Сашко.

— У нас з вчителями дуже дружні відносини. Нам цікаво проводити з ними час, допомагати їм, тому нас не напружує таке волонтерство, — розповідає Крістіна.

Illustration
Illustration

Сергій, шкільний психолог — про важливість літніх таборів

— Усі діти добре знають одне одного, адже проводять багато часу разом під час навчання. І всі свої відносини вони переносять і до літнього табору. Сергій, як психолог, дуже радіє тому, що їх не потрібно згуртовувати додатково. Дитина у літньому таборі не обтяжена обов’язками, що стосуються вчителів.

Тут дітям не треба щось доводити викладачам. Вони можуть відкрити щось своє і їм не казатимуть правильно це чи неправильно — тут все добре.

Дисципліна у літньому таборі є, вожаті організовують відпочинок так, щоб атмосфера була дружньою.

Що кажуть про такий відпочинок діти

Діти дуже зосереджені на малюванні хною. Одна з дівчат впевнено виводить на передпліччі подруги рожевого єдинорога. Запитуємо у дітвори, яка з активностей до вподоби їм найбільше. Комусь найбільше сподобалася велопрогулянка, хтось запам’ятав екскурсію у катакомбах:

— Там класно чи страшно?
— Класно!
— Страшно!
— Класно страшно! Тому, хто боїться темряви.

Дівчата розповідають не лише про відпочинок у таборі, а й про те, як закінчили школу. Підсідаємо до дівчат, що чекають, доки Поліна розмалює їхні руки.

— Що вам сподобалось найбільше?
— Як ми варили мило.
— Самі варили, овва!
— Ну не самі, з Мирославою Михайлівною.
— А на велосипедах ви каталися?
— Каталися, але я не каталася. Бо мама сказала, що велосипед не поміститься у багажник.

Illustration


Читайте також:

Liverpool

ПОРАДИ | ЯК ЦЕ ТАК | ОЛЕКСАНДР МЕЛЬНИК

Про відкриті дані та їхнє використання

Liverpool

ПОРАДИ | ЯК ЦЕ ТАК | АЛІНА ПРИСЯЖНЮК

Де та як легально слухати музику онлайн

Liverpool

ЛЮДИ | РОЗМОВИ | АЛЬБІНА КУРБАНОВА

Мости замість стін: дискусія у Вінниці