Liverpool

ЛЮДИ | АЛЬБІНА КУРБАНОВА | 15 липня 2019

Максим Демський, ГогольFest — про те як не впустити «треш» до культурного простору та змінювати країну на краще

Наприкінці червня на Старому місті у Вінниці вперше організували опен-ейр «Територія SUN». В останній день мистецького вікенду відбулася зустріч з директором фестивалю ГогольFest Максимом Демським. На лекції він розповів, з якими труднощами стикаються організатори подій у сфері культури та як досягати мрій будь-якого культуртреґера. Занотували найцікавіше з його лекції

Чому складно створювати культурні проекти

— Простір, в якому ми зараз — це така база для креативних творчих людей. Було би круто, якщо б цей простір існував на постійній основі. Але це дуже складно. Як організатор різних івентів, можу сказати, що в якийсь момент ти залишаєшся просто один. Або вдвох-трьох. Питання в тому, наскільки ком’юніті здатно довго і впевнено працювати над проектом для того, щоби він дійсно став культовим. Ще складніше не впустити якийсь трешняк.

Ті ідеї, які виникали у мене та моїх однодумців, абсолютно не сприймалися. В той час вони були божевільні в плані сприйняття суспільством взагалі. Зараз Департамент культури дає добро. В мій час це було неможливо. На тебе дивилися очима з валютними значками в зіницях. Якщо ти щось хочеш, ти маєш за це заплатити. Ти до них прийшов, а не вони зацікавлені в розвитку цього простору. Але час змінився.

Що визначає інтелігентну людини і як формувалася українська інтелігенція

— Здається, поетичні кола сформувалися у Львові на Форумі Видавців, який переріс у великий фестиваль і ком’юніті. Коли ми з самого початку були на Форумі Видавців у 2007 році з перформансами, я бачив вгашених вхлам поетів: Макса Лижова, Павла Коробчука. Дівчат, які обливалися томатним соком і читали вірші в якихось пабах — а згодом виявилося, що вони мами 3-х дітей. Це був реально якийсь сюр. Мені здається, в цьому і народилася нова українська інтелігенція, яка зараз є така, яка вона є. Комусь це не подобається, хтось кричить: «Он бики, а ось інтелігентні».

Як на мене, однією з властивостей інтелігентної людини якраз є вміння не тільки поводити себе в культурному суспільстві і ходити в театри, а нормально і з цікавістю спостерігати за тим, які відбуваються нові тенденції. І якщо вони не входять в твій консервативний погляд — максимально спробувати все одно їх зрозуміти. Почути, відчути. Можливо, навіть долучитись.

Illustration

— Одним з етапів арістотелівської теорії є очищення, як від наслідування прийти до прекрасного. І катарсис — це певний об'єктивний погляд. Не факт, що ті ідеї, які виникають у мене як у людини, яка щось зробила, об'єктивно зацікавлять усіх.

ПРО ПОНЯТТЯ ВДАЛОГО КРЕАТИВУ ТА ІДЕЙ

Як прийти до прекрасного і коли варто зупинитися в своїх шалених мріях

— Матерія, яка перетворюється в форму, теж стає матерією для нової форми. І де той пік, коли воно стає прекрасним? Мистецтвом. Де той пік, зак яким — тільки наслідування: коли ти наслідуєш те, що ти побачив.

В Європі не буває такого, що відкрився простір і туди зайшов якийсь трешняк. Тому вони не завжди розуміють чому в «ГогольFest» така жорстка позиція з цього приводу. На Гогольfest є конкретно відведені місце для трешняка, які так і називаються «трешняк». І людина вже свідомо розуміє, що вона хоче і робить свій трешевий проект. Якщо людина це усвідомлює, може народитися багато позаконсервативних думок, моделей. Потім з них можна створювати цікаві проекти.

Частина з новостворених організацій ніби і побудувані за європейським типом (Наглядова рада, відбіркові комісії тощо) проте не завжди об'єктивні. Насправді, навіть туди потрапляють зелені огірочки, які засолюють усю ці інституцію. І все потихеньку перетворюється в бочку із солоними огірками.

Як цей простір не перетворити на такий? Простір прекрасних, чудових ідей та людей, який в результаті може стати платформою для розвитку трешняка. Є, приміром, 100 етапів, як потрібно пройти, щоб зробити його таким, як ми мріємо. Часто стається так: або наша ідея нас уносить кудись, або люди перестають чути один одного.

Ми українці, настільки любимо вірити в те, що ми робимо. Вірити, що наша ідея така геніальна, навіть не прогугливши її жодного разу. Ми готові нестися з цією ідеєю, збиваючи всіх. У нас, українців, завжди є відповіді: «А чому так в державі? — Тому, що працювати потрібно більше. Тому, що корупція...». Це дуже поверхневі речі. Але все набагато цікавіше і глибше. Насправді на кожному етапі є момент, коли необхідно зупинитися.

Aspen-семінар та чому варто об’єднатися заради загальної мрії

— Суть в тому, що в кінці семінару усі люди, які беруть у ньому участь, доходять до такого рівня взаєморозуміння, що можуть самі не маючи відношення до театру, поставити виставу. Вистава — це в першу чергу ансамбль. Вміти чути всім один одного.

В нас є такий вислів: «Хочеш зробити добре, зроби сам». Насправді це — посіювання містечковості. Ви можете так зробити, але що далі? Далі на кінцевому етапі, коли ти зробив сам — навчись делегувати. Працювати і спілкуватися так, щоб тебе змогли зрозуміти. Тому що ти зацікавлений в цій людині — і ця людина в тобі. Таке певне налагодження, певна атмосфера, певний час, за який люди можуть об'єднатися. І ці люди сформують одну велику мрію, в якій насправді, автоматично будуть мрії усіх окремо. Тільки вона буде набагато більше, ширше, глише і серйозніше. Більше того, її більше людей почує. Долучиться. Зверне увагу.

Illustration

Фото: Вінницька міська рада

Як не впустити «треш» всередину

— Є міжнародний досвід. Необхідно залучити до проведення подібних заходів обов’язково відомих іноземних представників. Дипломатів, консулів, режисерів. Приміром, Девід Лінч приїде і скаже, як потрібно робити, ви ж йому повірите. Чи відповісте: «Щось ти Девід не те кажеш, знімають не так»? Ці авторитетні люди насправді дуже відкриті для того, щоб брати участь в таких «штуках». Це не щось захмарне.

Проблема містечковості та відтоку фахівців, які можуть передати знання

— Ми як організація ГогольFest, готові допомогти в реалізації таких проектів. Але в Україні є проблема. Це — провінційність. І вона в нас сильно виявляється будь-де: у Вінниці, Києві чи Маріуполі. Дуже часто воне не дає нам можливість залучити людей. Тому що ми думаємо, що вони вкрадуть нашу ідентичність чи будуть зазіхати на наші геніальні ідеї абощо. Це не так.

Нам потрібно посилено вчитися. Ми втратили майстрів. У нас немає в Україні людей, які здатні передавати знання. Мені та ще деяким людям пощастило, бо вони зустріли в своєму житті вчителів. Яких дивом звідси не виперли. Ми — вже послідовники і учні маємо створити такий простір для того, щоб повернути цих людей, залучити їх. Вони мають бути в просторі, де їх чують і в просторі людей, яким вони можуть віддати своє знання.

Про якісне та неякісне

— Ми всередині не можемо цього визначити. Саме тому і є необхідність створити цю наглядову раду, до складу якої входитимуть міжнародні представники. Тому що «треш» та «якість» — речі суб’єктивні. Але ви запрошуєте, приміром, Влада Троїцького, Девіда Лінча, посла французького посольства, який не сидить в кабінеті, а ходить на всі тусовки. Дати це знання вам можуть тільки майстри. Людина, яка перебрала це у іншого вчителя, а той у іншого. Це споконвічна тема. Поки ми бігаємо на короткі дистанції. Ти тільки почав, розкрутив це все — і тут всі видихнулися. Один каже, що сім'ю потрібно годувати, інший кудись зник — і все розвалилося, і ти такий один стоїш. Ось цього і слід навчитися уникати.

Як повернути майстрів і в чому місія фестивалю ГогольFest

— Поки таких людей не буде, ми не зможемо насправді набути талантів. Тому що талант — це властивість, яка передається безпосередньо людиною людині. Неможливо її отримати в книжках чи поверхневими способами. Без майстрів до одного місця усе що ми робимо в країні. Все це буде завжди так: Росія говорить з Америкою з приводу України — ось і все. Ми не будемо суб’єктом, а бути суб'єктом — єдиний спосіб виграти війну на Cході, побудувати успішне суспільство. Жодні антикорупційні реформи чи гроші — ніщо не допоможе, якщо немає у людей цього «клею».

Щоби повернути таланти, фахівців, не можна пускати в це місце трешняк. Приїдуть на ГогольFest, а це — не трешняк. Це місце де вони зустрінуть людей, які готові прийняти їхні знання.

Так, це не популярна тема. На ГогольFest не приходить мільйони людей. Ми не збираємо велику кількість бабла. Ми не можемо продати величезну кількість квитків. Але це — та оаза, той острівець, який реально може зібрати цих людей разом. Розуміння цієї мрії — це і є те, заради чого ми сьогодні тут з вами зустрілися.


Читайте також:

Liverpool

ПОРАДИ | ЯК ЦЕ ТАК | ОЛЕКСАНДР МЕЛЬНИК

Про відкриті дані та їхнє використання

Liverpool

ПОРАДИ | ЯК ЦЕ ТАК | АЛІНА ПРИСЯЖНЮК

Де та як легально слухати музику онлайн

Liverpool

ЛЮДИ | РОЗМОВИ | АЛЬБІНА КУРБАНОВА

Мости замість стін: дискусія у Вінниці